Перешкоди на шляху розвитку аграрної галузі України.

Український агросектор вже давно перейняв від гірничо-металургійного комплексу звання локомотива економіки. Так, в минулому році вітчизняні аграрії сформували майже чверть ВВП країни - від галузі до державної скарбниці надійшло майже 48 мільярдів гривень. При цьому над наповненням бюджету країни працює понад 40 тисяч фермерів.
Що б не говорили про Україну і її економіку, але саме в частині агросектору Україна як жодна інша країна впливає на світовий ринок агропродукції. Нагадаємо, що Україна є номером один у світі з експорту соняшникової олії. А також займає 5-е місце по експорту насіння соняшнику, кукурудзи, ячменю, цукрових буряків.
При цьому її експортні потужності з роками збільшуються - тільки за шість місяців поточного маркетингового року українські компанії вже поставили на зовнішній ринок близько 18,5 млн. тонн зернових, що на третину більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І це за мінімальної державної підтримки, постійної паперової тяганини, і на тлі економічної та політичної кризи...
На думку іноземних фахівців, враховуючи значний потенціал підвищення врожайності, Україна в майбутньому може претендувати на друге місце в світі (після США) за обсягом поставок основних продовольчих культур. Звичайно, багато хто може не погодитися, оскільки в нинішній ситуації вітчизняний АПК став своєрідним заручником геополітичного кризи. І багато аграрні компанії «зависли» в очікуванні відповіді на питання «А що буде далі?».

У 2014 році, за словами керівника служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Родіона Рибчинського, Україна скоротила посівні площі більш ніж на 400 тисяч гектарів по всім культурам, крім олійних. Звичайно, від такого зменшення посівних площ вітчизняний виробник не постраждає - він буде забезпечене харчами повністю. Але що робити з іншими країнами, які вже звикли до українського продовольства? Які перешкоди потрібно подолати галузі на шляху до «урожайного майбутнього»?
«Нам потрібні інвестиції. Якщо нам вдасться залучити два мільярди, - хоча, за оцінками фахівців, потрібно п'ять, - то, в принципі, ми можемо не тільки зберегти ВВП аграрного сектора, але навіть його збільшити», - зазначила експерт аграрного ринку Тамара Кирик.
Зазначимо, що український АПК - другий у світі за обсягами фінансування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Щорічно установа інвестує в сільське господарство України майже 200 мільйонів євро. Ставку роблять, зокрема, на вирощуванні зернових. При цьому експерти одноголосно стверджують: щоб український агросектор давав прибуток, державі потрібні нововведення. На думку експерта аграрного ринку Володимира Лапи, найбільше поки аграрії потребують дерегулювання. Так, в Україні на сьогодні діє безліч документів, які не існують в будь-якій цивілізованій країні. Наприклад, сертифікати якості на зерно, які в Європейському Союзі, в Сполучених Штатах відсутні. А в Російській Федерації взагалі ліквідували інстанцію, яка їх видавала, зазначає Володимир Лапа.
Також, за його словами, аграрії скаржаться на нестачу пільг в оподаткуванні. «Навіть якщо взяти ті податкові пільги, які існують у сільгоспвиробників, а це і фіксований податок, і акумуляція ПДВ на рахунках наших аграріїв, то капіталізація цих податкових пільг становить приблизно 1,5 мільярда доларів. Якщо говорити про Європейський Союз, то там фермери підтримуються в сумі 50 мільярдів євро, у Білорусі - 3,5 мільярда доларів, Російської Федерації - 9 мільярдів доларів», - резюмував експерт.
У той же час, ще одну перешкоду на шляху розвитку сільгосппідприємств становить відсутність обігових коштів. Наприклад, для закупівлі нової техніки, оскільки більшість машин, зокрема зернозбиральних, вже застаріли. Тому аграрії втрачають іноді істотну частку врожаю. Залучити кошти аграрії могли б в банках, проте займати там гроші фермери побоюються - відсотки доходять до 30% річних. Разом з тим, на думку експертів, механізми здешевлення при даних умовах все ж є.
«Будь-який комерційний банк звертається до Національного банку за рефінансуванням. Держава в особі Нацбанку може сказати: якщо я тобі даю якісь гроші, ти зобов'язаний в цьому році віддати стільки-то відсотків з цих грошей на своїх умовах, але не по божевільним ставками, а з мінімально можливими, віддай в реальний сектор економіки. У нас є такі стимули, які б змушували це робити», - зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Вадим Бодаєв. Тому, новому керівництву Мінагрополітики потрібно швидше братися за розвиток галузі, а точніше - усунення перешкод на її шляху. Адже зараз Україна знаходиться на піку своєї затребуваності як постачальник продовольчої продукції.

Матеріали надані сайтом http://agronews.ua/